УКРАЇНСЬКА КОЛЯДКА МИКОЛИ ЛЕОНТОВИЧА «ЩЕДРИК» - ВСЕСВІТНІЙ МУЗИЧНИЙ ГІМН І СИМВОЛ РІЗДВА.
У демократичних країнах світу, що сповідують християнські цінності, щороку, починаючи з середини листопада, повним ходом іде підготовка до святкування Різдва та Нового Року. Площі і вулиці міст, офісні та торгівельні центрі, приватні будинки, балкони і вікна квартир у багатоповерхових будинках прикрашаються гірляндами та квітами. Всюди чутно музику. Серцевиною різноманітних різдвяних мелодій, що лунають повсюди, є «Щедрик» Миколи Леонтовича. Він асоціюється з тією світлою радістю, що викликає у душах людей свято Різдва Христова (Christmas – в англомовних країнах, Weihnachten у Германії, Ie Noel – у Франції, Nochebuena - в Іспанії, Natale – в Італії). (Facebook: «Щедрик» на вулицях Іспанії; https://www.facebook.com/share/v/pWvw6Z2YEhnWvmTJ/?mibextid=HSR2mg).
У даній статті, у популярній та стислій формі, спробую реконструювати головні віхи життєвого та творчого шляху автора всесвітньо відомої різдвяної колядки «Щедрик» («Carol of and Bells») Миколи Леонтовича та її тріумфальне турне по країнах і континентах.
Google: Микола Дмитрович Леонтович
Народився Микола Дмитрович Леонтович 13 грудня 1877 року у селі Монастирок Брацлавського повіту Подільської губернії (теперішній Немирівський район Вінницької області) у родині священика. Початкову музичну підготовку надав йому батько – священик Дмитро Теофанович Леонтович, який прекрасно співав та грав на багатьох музичних інструментах, зокрема – скрипці і віолончелі. Любов до музики маленькому Миколі прищепила також й мати – Марія Йосипівна, яка неймовірно гарно співала українські народні пісні. Свою музичну освіту юний Микола Леонтович розпочав у Шаргородській духовній школі (1888-1892 рр.), де навчався музичній грамоті і церковного співу. Але більш потужну й якісну музичну освіту він здобув у стінах Подільської духовної семінарії (1892-1899), яка знаходилась у місті Кам’янці-Подільському. Семінарія була розміщена в будівлях першого, другого, третього та четвертого корпусів теперішнього Закладу вищої освіти «Подільський державний університет».
Фото першого корпусу ЗВО «ПДУ»
Фото меморіальної дошки Леонтовича на фасаді першого корпусу університету
В семінарії М. Леонтович вивчив теорію та історію духової музики, гармонію, хоровий спів, навчився грати на фортепіано, скрипці й самотужки опанував низку духових інструментів симфонічного оркестру. Щоб розширити свій музичний горизонт та удосконалити свій професійний рівень семінарист Леонтович таємно відвідував оперні вистави та симфонічні концерти у Кам’янець-Подільському губернському театрі. Останнє семінаристам суворо заборонялось статутом семінарії.
Музичні здібності семінариста Леонтовича помітили педагоги, і його запрошують співати в архієрейський хор. На старших курсах М. Леонтович почав збирати музичний фольклор, обробляти та аранжувати народні пісні, адаптуючи їх до хорового співу. На останньому шостому курсі, на якому він провчився два роки, М. Леонтовича призначають регентом семінарського хору.
Отже, можна ствердити, що Подільська духовна семінарія замінила Миколі Леонтовичу консерваторію. До речі, усі великі українські композитори, окрім Леонтовича, мали консерваторську освіту. Микола Лисенко (1842-1912) закінчив Лейпцизьку консерваторію. Максим Березовський (1745-1777) та Дмитро Бортнянський (1751-1825) отримали освіту у Болонський музичній академії. Тим не менш, постать Миколи Леонтовича посідає друге місце, після Миколи Лисенка, у рейтингу 32 видатних українських композиторів усіх часів (Google: 32 символи незалежності: видатні українські композитори, https://elle.ua/ludi/novosty/31-simvol-nezalezhnosti-vidatni-tvorci-ukrainskoi-muziki/ ).
Більшість випускників Подільської духовної семінарії приймали сан й ставали священнослужителями. Але, Микола Дмитрович, всупереч батьківській волі й порушуючи родинну традицію (у сім’ї Леонтовичів було 5 священиків), обрав для себе інший шлях – шлях професійного музиканта, композитора та педагога. Присвятити своє життя музиці Леонтович задумав, на мій погляд, ще на початку свого навчання в семінарії. Про це свідчить його свідоцтво випускника духовної семінарії. За богословські предмети виставлені задовільні оцінки. Оригінал свідоцтва зберігається в музеї Закладу вищої освіти «Подільський державний університет».
Фотокопія атестату Миколи Леонтовича
Творчість Миколи Леонтовича як композитора тісно пов’язана з його педагогічною діяльністю. У навчальних закладах, де викладав (школах, училищах, інституті імені Лисенка, Народній консерваторії), він організував хори і оркестри.
Після закінчення семінарії, з вересня 1899 року, Леонтович почав викладати у школі села Чуків Немирівської волості Брацлавського повіту Подільської губернії (нині сіло Чуків Вінницької області) спів, географію, арифметику, вчить дітей грати на музичних інструментах.
У 1901-1902 рр. М. Леонтович працює вчителем церковного співу та чистописання у духовному училищі Тивріва Вінницького повіту Подільської губернії (нині – смт Тиврів Вінницької області). В училищі він організує самодіяльний хор, який виконував не лише обов’язкові церковні духовні канти і молитви, але й народні пісні.
У 1904 році Леонтович із дружиною та донькою переїздять на Донеччину. Протягом чотирьох років він жив із сім’єю на станції Гришине (нині Покровськ, Донецька область). Тут Леонтович працював вчителем співу в залізнодорожній школі, був регентом церковного хору, заснував дитячу музичну школу. Протягом десяти років, починаючи з 1906 року, їздив під час літніх канікул на платні консультації до відомого музикознавця і теоретика музики, професора Болеслава Яворського (1877-1942). Леонтович відчував потребу в розширенні та поглибленні своїх знань у таких галузях теорії музики як гармонія, сольфеджіо та поліфонія.
У 1908 році композитор повертається на Поділля, де працює на посадах регента хору й штатного учителя співу у Тульчинському (нині Вінницька область, на той час Подільська губернія з центром у Кам’янець-Подільському) єпархіальному духовному училищі для дочок сільських священників. У неділю та на релігійні свята хор училища, під диригуванням Миколи Леонтовича, співав у церкві. У ці дні на богослужіння приходило багато прихожан. Церква не вміщувала усіх бажаючих, люди стояли на майдані перед храмом щоб слухати, у бездоганному виконанні, духовні канти і молитви хору училища. Два-три рази на рік хор, під диригуванням Леонтовича, давав концерти української музики. Леонтович був обраний головою товариства «Просвіти» Тульчина. В Тульчинський період (1908-1918 рр.) свого життя Леонтович познайомився й подружився із відомим композитором Кирилом Стеценком (1882-1922), видає 2 збірки своїх пісень з Поділля. К. Стеценко ознайомив з творчістю Леонтовича композиторів Миколу Лисенко і Олександра Кошиць (Порай Кошиць) (1875-1944).
Після утворення Української Народної республіки Леонтович переїжджає до Києва. Працює в музичному відділі Київського обласного комітету та у Всеукраїнському комітеті мистецтв. Викладає хорове мистецтво у Музично-драматичному інституті імені М. В. Лисенка та Народній консерваторії. Також організує низку хорових та інструментальних колективів – серед яких першу Українську державну капелу.
Музична спадщина М. Леонтовича складає понад 150 духовних і нерелігійних музичних творів. Але вершиною його творчості вважається : «Щедрик», «Дударик» та «Літургія Іоанна Златоуста». Леонтович проявив себе не тільки як геніальний композитор та талановитий педагог (в одній зі шкіл його називали «любий вчитель»), але й як блискучий вчений-педагог і методист. Він написав кілька підручників, серед яких «Нотний запис» (неопублікований, зберігся рукопис) та «Практичний курс навчання співу в середніх школах України» (виданий у 1919 році.)
Фото підручника
Слова і просту мелодію «Щедрика» М. Леонтович знайшов, в одному із сіл Поділля, під час своїх чисельних музично-краєзнавчих експедицій. Перше з п’яти аранжувань «Щедрика» датоване 1901 роком. Отже, можна зробити припущення, що М. Леонтович знайшов «Щедрик» приблизно у 1899 році, коли вчився на останньому курсі Подільської духовної семінарії, й постійно здійснював музично-фольклористичні розвідки. Точна дата знаходження «Щедрика» дослідниками творчості композитора ще не встановлена. Існують лише кілька версій. Одна з них, як зазначено, – моя власна. З моєю версією погодиться суспільно-політичне Інтернет видання «Рубрика», яке на мене посилається (Рубрика. Стаття: Чому «Щедрик» Леонтовича гідний списку ЮНЕСКО, https://rubryka.com/article/shhedryk/ ). Таким чином, з великою долею імовірності, можна ствердити, що Леонтович знайшов «Щедрика» під час своїх краєзнавчо-фольклористичних розвідок в одному із сіл Поділля, коли ще вчився в Подільській духовній семінарії, але почав його обробляти й аранжувати під час своєї роботи у Чуківський школі та Тиврівському духовному училищі.
М. Леонтович працював над удосконаленням свого «Щедрика» майже все життя. Перша обробка «Щедрика» була зроблена в 1901 році, друга – у 1906-1908 роках, третя – 1914 року, четверта – в 1916 році, п’ята – 1919 року. Він довів аранжування та обробку свого «Щедрика» до абсолютної досконалості. К. Стеценко назвав Леонтовича за цю його титанічну роботу – живописцем у музиці: «Маленьку простеньку мелодію він розгортає на широку картину з безліччю найрізноманітніших фарб». У музичному світі Леонтовича називають ще «Бахом у хоровій музиці».
У «Щедрику» здійснений блискучий гармонійний синтез української народної музики й класичного симфонізму, язичницького та християнського світоглядів. Його текст короткий, стислий, глибинний. Музика – мелодійна, емоційна, ритмічна та віртуозна. В ньому закладена неймовірна емоційна енергетика та духовний магнетизм. На думку найавторитетніших українських та зарубіжних музикознавців «Щедрик» є не просто досконалим аранжуванням, а самостійним, оригінальним й унікальним музичним твором. Він легко запам’ятовується й співається. В його мелодії задіяні лише три ноти – до – сі – до – ля – у нескінчених чотириголосих варіаціях високих і низьких голосів (сопрано, альт, тенор і бас) та широкий діапазон ритмів. У цих трьох нотах «Щедрика» вмонтований універсальний код української національної культури. «Щедрик» М. Леонтовича став одним із національних музичних символів України.
Ноти «Щедрика»
Вперше «Щедрик» виконала студентська хорова капела Київського університету імені Святого Володимира 25 грудня 1916 року під диригуванням самого автора – Миколи Дмитровича Леонтовича. 16 разів співали на біс!
Google: Хористи Капели Київського університету, (1916 р. )
Після цього його першого офіційного виконання музичні критики та знавці музики одностайно заявили, що це не просто обробка, а самостійний музичний твір, в основі якого лежить мотив народної мелодії. Але всесвітню славу «Щедрику» принесло європейське та американське турне Української Республіканської Капели під диригуванням Олександра Кошиці. Українська Республіканська Капела була створена 16 січня 1919 року за розпорядженням музичного відділу Міністерства освіти Української Народної Республіки. Доручення створити капелу надав Голова Директорії УНР Симон Петлюра. Капела була створена з метою пропаганди та популяризації самобутньої української культури за кордоном. Це був проєкт культурної дипломатії. С. Петлюра був журналістом, літературознавцем і театрознавцем й прекрасно розумів який вплив має мистецтво, зокрема музика, на уми і серця людей. Петлюра хотів через українську музику довести європейським політикам та інтелектуалам, що українська культура не є складовою російської культури, а отже, це – нова держава і Україна має право бути незалежною від росії. 24 січня 1919 року рішення про створення Української Республіканської Капели було ухвалено Радою Народних Міністрів УНР. Художнім диригентом капели був призначений Олександр Кошиць.
Через місяць після створення Української Республіканської Капели Київ захопили війська більшовиків. Голова музичного відділу Кирило Стеценко евакуює капелу до Кам’янця-Подільського. Поїздка капели від Києва до Кам’янець-Подільська тривала два тижні. Від капели залишилось половини її складу. Після її доукомплектування, яке О. Кошиць провів у Кам’янець-Подільському, Українська Республіканська Капела, протягом березня-травня 1919 року, дала біля 50 концертів, в населених пунктах Поділля, Станіславщини (території сучасної Івано-Франківської області) та Закарпаття. В Ужгороді остаточно сформувався склад Української Республіканської Капели (понад 80 осіб) та її репертуар, звідки вона вирушила до Європи. Зовнішній вигляд хористів капели був, м’яко кажучи, неестетичним. Як згадав О. Кошиць, «…це була якась кочова орда, яку страшно було підпустити до міста. Добре, що до Праги ми приїхали в ночі». Український посол в Чехословаччині виділив біля 150 тисяч крон на придбання одягу для артистів. Національних костюмів у хористів капели не було. Драматизм цієї подорожі, від Києва до Європи, і далі – до Америки, відтворений в конкретних деталях у документальному фільмі «Щедрик проти «руського міра» (2022 р.). (YouTube: «Щедрик проти «руського міра», https://youtu.be/OjQr-IP3Qsk?si=prjltE7ZGRGkJr7X )
Перший виступ капели в Європі відбувся 11 травня у національному театрі Праги (Чехословаччина). «Щедрик» був найефектнішим номером програми.
Подальший маршрут капели із Чехословаччини був наступний: Відень, Австрія (22 липня 1919 року), Берн, Швейцарія (15 жовтня 1919 року), Париж, Франція (6 листопада 1919 року), Брюссель, Бельгія (8 січня 1920 року), Гаага, Нідерланди (22 січня 1920 року), Лондон, Велика Британія (3 лютого 1920 року), Берлін, Німеччина (28 квітня 2020 року), Варшава, Польща (19 жовтня 1920 року), Барселона, Іспанія (20 січня 1921 року), США, Канада, Мексика, Аргентина, Уругвай, Бразилія, Куба. 5 жовтня 1922 року капела виступила в найпрестижнішому залі світу – Нью-Йоркському «Carnegie Hall». 30 жовтня 1922 року відбувся виступ капели у Чикаго, в концертному залі – Chicago Orchestra Hall.
Google: Українська республіканська капела, 1922 рік
Після турне в містах США і Канади хода капели направилась покоряти південь Американського континенту: Мехіко, Мексика (20 грудня 1922 року), Буенос-Айрес, Аргентина (3 червня 1923 року), Монтевідео, Уругвай (28 липня 1923 року), Ріо-де-Жанейро, Бразилія (21 вересня 1921 року), Гавана, Куба (16 лютого 1924 року).
Google: Прибуття хору Кошиця до Нью-Йорку, 26 вересня 1922 р.
У 25 країнах двох континентів, у понад 200 містах, за 5 років, було надано понад 600 концертів (200 – в Європі та 400 – в США, Канаді і країнах Латинської Америки). Понад 500 схвальних відгуків опубліковано у пресі. Про українську колядку згадали у понад 2000 публікаціях. Французи назвали Леонтовича «українським Бахом», а поляки «Гомером у музиці».1924 року Українська Республіканська Капела О. Кошиці розпалась.
 |
 |
 |
 |
 |
Google: фото афіш концертів та рецензій на виступи української республіканської капели
У грудні 2022 рогу, у Нью-Йоркському «Carnegie Hall», відбувся Фестиваль української сучасної музики. 4 грудня 2022 року, у рамках програми фестивалю, відбувся концерт Notes from Ukraine присвячений 100 – річчю виконання «Щедрика» Миколи Леонтовича в США. Концерт зібрав солд-аут (аншлаг). Білети на всі 2800 місць були продані. Художній та концертний керівник фестивалю Лія Бетстоун звела, для виконання «Щедрика», три колективи: Київський хор «Щедрик», український хор «Думка» з Нью-Йорка» та українську капелу бандуристів Північної Америки імені Шевченка. У грудні 2022 року в Чикаго встановили та презентували звуково-світлову проекцію до 100-річюю «Щедрика». (YouTube: 100-річчя «Щедрика» у Нью-Йорку відбувся концерт присвячений річниці пісні Миколи Леонтовича», https://youtu.be/iU1Y_acNV6s?si=xc22NdzvN5-3NlKy . У Чикаго презентували проекцію до 100-річчя Щедрика: https://youtu.be/FO2yKGsZZig?si=thiQKMHtIGOne4-b ).
У 1936 році американський музикант українського походження (родом із карпатських русинів) Пітер Вільговський (1902-1978) склав новий текст «Щедрика» та поклав його мелодію на «мову» симфонічного оркестру. П. Вільговський опублікував англійську версію партитури «Щедрика» та вказав двох авторів – себе та Миколу Леонтовича. Так з’явилася «колядка дзвоників» («Carol of the Bells»). Вперше колядка дзвоників прозвучала 30 березня 1936 року в Madison Square Garden.
Пітер Вільговський
Американська версія «Щедрика» зазнала понад 600 видань. Текст, який написав на мелодію «Щедрика» П. Виговський нічого спільного зі словами «Щедрика» Миколи Леонтовича не має. Справа у тому, якщо би український варіант «Щедрика» переклали на англійську мову, то американці не зрозуміли би його смисл. Тому Пітер Вільговський написав новий текст.
Існують три тексти «Щедрика» – язичницький новорічний («Щедрик, щедрик, щедрівочка, прилетіла ластівочка…»), православний різдвяний («Ой на річці, на Йордані божа Мати ризи прала…») та різдвяний американський («Дзвоників дзвін, всім розповів: радісний час, свято у нас!...»). Американський – найдовший, складається аж із 105 рядків.
Приводимо слова усіх трьох версій «Щедрика»:
1. Слова язичницької версії «Щедрик, щедрик, щедрівочка, прилетіла ластівочка…»:
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка,
Стала собі щебетати,
Господаря викликати.
Вийди, вийди, господарю,
Подивися на кошару.
Там овечки покотились,
А ягнички народились.
В тебе товар весь хороший,
Будеш мати мірку грошей.
В тебе жінка чорноброва.
Хоч не гроші, то полова,
В тебе жінка чорноброва.
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка...
2. Слова православної різдвяної версії «Ой на річці, на Йордані, Божа Мати ризи прала…»:
Ой на річці, на Йордані
Божа Мати ризи прала.
Приспів:
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
На камені вибивала,
На калині розвішала.
Приспів.
Де взялися Анголята,
Взяли ризи на крилята.
Приспів.
Та й понесли під небеса,
А небеса розтворились,
Всі святіє поклонились.
Приспів.
3. Слова різдвяної американської колядки дзвонів «Carol of and Bells» та «Дзвінка колядка» (переклад з англійської І. Форостюк):
Hark how the bells,
sweet silver bells,
all seem to say,
throw cares away
Christmas is here,
bringing good cheer,
to young and old,
meek and the bold,
Ding dong ding dong
that is their song
with joyful ring
all caroling
One seems to hear
words of good cheer
from everywhere
filling the air
Oh how they pound,
raising the sound,
o`er hill and dale,
telling their tale,
Gaily they ring
while people sing
songs of good cheer,
Christmas is here,
Merry, merry, merry, merry Christmas,
Merry, merry, merry, merry Christmas,
Дзвоників дзвін
Всім розповів:
Радісний час,
Свято у нас!
Тут вже Різдво,
Сміх принесло
Для молодих
І для старих.
Дзинь-дзинь-дзилинь
Чується дзвін.
Коляднички
Мов дзвіночки.
З усіх усюд
Кутю несуть,
Віншують нас
В Різдвяний час.
Для всіх родин
Лунає дзвін,
Казку Різдва
Розповіда.
Дзвони і спів,
Йдуть звідусіль.
Різдво прийшло,
Мир принесло.
Хай до всіх прийде Різдво веселе!
Хай до всіх прийде Різдво веселе!
On on they send,
on without end,
their joyful tone
to every home
Ding dong ding… dong!
Свято іде.
Хай принесе
Різдвяний дзвін
У кожен дім!
Дзинь-дзинь-дзилинь
Чому в язичницькій версії сповіщається, що прилетіла ластівочка? Тому, що язичницький новий рік святкували в день весняного рівнодення – 20 березня. Тому саме ластівка приносила звістку про Новий рік.
«Щедрик» М. Леонтовича здійснив величезний вплив на розвиток української й світової культури. В світі існує понад 1000 варіацій мелодії «Щедрика» – від хорової й симфонічної до джазової та аранжування в стилі рок. Немає жодного хору в світі, який не мав б в своєму репертуарі «Щедрика» М. Леонтовича. Мелодію «Щедрика» обрали музичною заставкою (рінгтоном) американського радіо на різдвяні та новорічні свята (Linsey Stirling – Carol of the bells завантажити, https://ringtonlife.com/7577-lindsey-stirling-carol-of-the-bells.html ).
Мелодія «Щедрика» пролунала в багатьох кінофільмах - «Один вдома», «Міцний горішок», «Гаррі Поттер», «Сімейка Адамсів», «Мелодія для шарманки», «Битва на гірляндах», «Фак ю Гете», «Полювання на дикунів», «У дзеркала два обличчя», «Санта Клаус» та серіалах - «Менталіст», «Суботній вечір у прямому етері», «Симпсони», «Гриффини», «Південний парк».
Кадр із фільму «Один вдома 2»
Музику «Щедрика» використовував у своїх творах видатний американський композитор і диригент Леонард Бернстайн (1918-1990). Ритм «Щедрика» набивають м’ячами американські баскетболісти. «Щедрик» Миколи Леонтовича надихнув відому сучасну українську письменницю Ірен Роздобудько написати роман «Прилетіла ластівочка».
Проте як «Щедрик» здійснював благотворний терапевтичний психологічний ефект на дітей, у часи Другої світової війни, розповідається у художній кінострічці «Щедрик» (2022). (YouTube: Щедрик. Kinogo. Inc, https://youtu.be/LyK6jhc8Qtc?si=_5LvV5TTEVXK7-BE )
На музику «Щедрика» проводяться флешмоби. В 2016 році проводився радіо-флешмоб з виконання «Щедрика», у форматі естафети, приурочений 100-річниці з дня його першого офіційного виконання. Він тривав 76 днів. В ньому взяли участь близько 200 виконавців з 10 країн – України, Польщі, США, Туреччини, Фінляндії, росії, Іспанії, Румунії, Канади, Словаччини. Серед виконавців були солісти, хорові колективи та інструментальні групи. «Щедрик» виконували на органі, роялі, дзвонах, трубі, флейті, акордеоні, бані, сопілці, гітарі, губній гармошці, металофоні й навіть на пляшках і металевих трубах. Цей флешмоб можна повторити, в інших форматах, у соціальних мережах.
На Вінниччині, зокрема в Тульчині, протягом 2016-2021 рр. пройшли кілька фестивалів хорового співу та музично-мистецьких акцій присвячених творчості Миколи Леонтовича. З 11 по 14 грудня 2017 року, у Вінницькому училищі культури і мистецтв імені М. Д. Леонтовича відбувся Всеукраїнський фестиваль хорового мистецтва. В ньому брали участь близько 40 хорових колективів загальною кількістю 1400 хористів. Всього було виконано 100 творів Леонтовича.
5 січня 2016 року, з нагоди 100-річчя першого виконання «Щедрика», Національний банк України ввів у обіг пам’ятну монету
Google: фото монети
26 серпня 2018 року, в Покровську Донецької області, відкрили пам’ятник автору «Щедрика» Миколі Леонтовичу. Автор скульптурної композиції – переселенець з Горлівки Петро Антип.
Google: фото скульптури Леонтовича
28 грудня того ж року, в Покровську пройшов фестиваль на честь легендарного «Щедрика». В ньому брали участь 40 вокальних колективів.
23 грудня 2022 року ввела в обіг поштову марку «Щедрик. Carol of the Bells». Випуск поштової марки приурочено 100-річчю з моменту виконання колядки «Щедрик» Миколи Леонтовича в Carnegie Hall у Нью-Йорку. Ескіз до поштової марки створив заслужений Художник України Миколай Кочубей.
Google: фото марки. «Укрпошта» введе в обіг марку
«Щедрик. Carol of the Bells».
1 грудня 2023 року мережа супермаркетів «Сільпо» оголосила про створення запису колядки «Щедрик» у форматі онлайн-хору. «Щедрик» із голосами українців виставили в You Tube 21 рудня 2021 року.
Життя Миколи Леонтовича склалося трагічно. Він важко пережив встановлення влади більшовиків в Україні. Йому, вихованцю православної духовної семінарії й автору понад сотні духовних творів, було огидно аранжувати революційні пісні на кшталт «Інтернаціоналу» та «Варшав’янки». Але він змушений був це робити. На початок 1921 року Микола Дмитрович прийняв рішення емігрувати з України. Приїхав попрощатися з рідними для нього людьми в село Марківці Гайсинського повіту Подільської губернії (нині Вінницької області).
23 січня 1921 року, в домі свого батька, Микола Леонтович був застрелений оперуповноваженим Вінницького ЧК Афанасієм Грищенком. Однією з причин злодійського вбивства була велика популярність в народі автора «Щедрика». «Щедрик» співали усі – від малого до великого. Мелодія «Щедрика» становилась загрозливою для примітивних й убогих революційних пісень. Думаю, що більшовики ненавиділи Миколу Леонтовича ще за те, що він аранжував пісні січових стрільців. Більш докладно й яскраво про душевні муки й переживання Леонтовича в останні роки його життя розповідає Ірен Роздобудько у своєму романі «Прилетіла ластівочка». Раджу всім прочитати.
Google: «Прилетіла ластівочка» Ірен Роздобудько
Музичну спадщину Миколи Дмитровича Леонтовича вкрай потрібно досліджувати, популяризувати та пропагувати усіма можливими засобами.
При патронатові міськради у Кам’янець-Подільському розроблені й реалізуються проекти «Кам’янецькі ноти і крила Щедрика» (автор і куратор Анатолій Паладійчук), «Світовий тріумф «Щедрика» – 100 років культурної дипломатії України (автор і куратор проекту Тіна Пересунько). В Кам’янець-Подільському Національному університеті Івана Огієнка створений та функціонує Науково-дослідний центр імені М. Д. Леонтовича (керівник професор Майя Печенюк).
Директорка Українського центру культурних досліджень Ірина Френкель підготувала пакет документів на внесення «Щедрика» Миколи Леонтовича до нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Робота з підготовки документації та їх затвердження на місцевому та національному рівнях тривала понад двох років. Процедура внесення пісні «Щедрик» до Списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, як будь-якого культурного об’єкту, відбувається в декілька етапів. Перший етап – внесення до Місцевого переліку Національної культурної спадщини. Другій етап – внесення до Національного переліку Національної культурної спадщини. Третій – внесення до Списку нематеріальної культурної спадщини людства міжнародної організації ЮНЕСКО. Але, російська навала на Україну загальмувала цей процес.
Після проголошення незалежності України музикознавці, культурологи, історики та педагоги почали предметно та поглиблено вивчати творчість українського композитора зі світовим іменем. Опубліковані нотні записи та тексти духовних і нерелігійних творів Леонтовича, його педагогічні праці, проведені чисельні міжнародні наукові конференції, опубліковані сотні наукових статей, видані понад десяти монографічних досліджень присвячених життю та творчістю Миколи Леонтовича.
Ось лише сота частина з них:(Google: Микола Леонтович і сучасна освіта та культура. До 145 річчя від дня народження композитора. Збірник матеріалів http://elar.kpnu.edu.ua:8081/xmlui/handle/123456789/7104 ;
Ноти хорових творів Миколи Леонтовича; Заваьнюк А. Ф., http://ukrnotes.in.ua/leontovych_noty_horovi.php
Микола Леонтович. Листи, документи, духовні твори. – Вінниця: Нова книга, 2007. – 272 с., https://books.google.com/books/about/%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%9B%D0%B5%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82.html?hl=ru&id=gfoVCgAAQBAJ ).
Але, на жаль, цей масив публікацій, відомий лише вузькому колу фахівців. Потрібно, на мій погляд, популяризувати та пропагувати спадщину Миколи Леонтовича, зокрема його «Щедрик», через соціальні мережі та інші канали. Один з таких засобів є публікацію популярних статей у мережу Інтернет. Мої попередні дві публікації про «Щедрик» Леонтовича набрали 14 тисяч переглядів (Google: «Щедрик» Миколи Леонтовича – культурний код та музичний символ України, https://pdatu.edu.ua/news-01/shchedrik-mikoli-leontovicha-kulturnij-kod-ta-muzichnij-natsionalnij-simvol-ukrajini.html ; «Щедрик» Миколи Леонтовича лунає у ці дні в усіх куточках планети, https://pdatu.edu.ua/news-01/shchedrik-mikoli-leontovicha-lunae-v-tsi-dni-v-usikh-kutochkakh-planeti.html ). Ще один спосіб популяризації – це перепост статей про «Щедрик» та відеороликів з виконанням «Щедрика» в соціальних мережах (телеграм-каналах).
У Закладі вищої освіти «Подільський державний університет» вже кілька років проводяться культурно-виховні заходи з популяризації «Щедрика». В період різдвяних та новорічних свят, на площі перед головним корпусом університету, цілими вечорами, на різних мовах світу лунає «Щедрик» Миколи Леонтовича. Працівники наукової бібліотеки проводять виставки творів Леонтовича та книги про його творчість. В університеті неодноразово продемонстрував свої раритети (платівку випущену в США у 1922 році компанією звукозапису «Брунсвік» з виконанням «Щедрика», фотографії юного Миколи Леонтовича) відомий колекціонер і меценат Анатолій Паладійчук.
Google: Фото платівки “Brunswick”
На цих зустрічах, із змістовими доповідями про життя і творчість Миколи Леонтовича, виступав голова ГО «Кам’янець-Подільське об’єднання Товариства «ПРОСВІТА» імені Тараса Шевченка» Славко Полятинчук. Хмельницька обласна організація Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, членами якої є викладачі кафедри права, професійної та соціально-гуманітарної освіти ЗВО «ПДУ», заклала у Кам’янці-Подільському туристичний маршрут до Закладу вищої освіти «Подільський державний університет» з назвою «Подільська духовна семінарія – навчальний релігійний заклад освіти, де вчився та формувався як композитор Микола Леонтович» (До речі, у Подільський духовній семінарії навчалось багато відомих постатей України, зокрема – Всеволод Голубович (1885-1939), Голова Ради народних міністрів і Міністр закордонних справ УНР у 1918 році; Володимир Чехівський (1876-1937), Голова ради міністрів і Міністр закордонних справ у 1919 році.) У музеї Закладу вищої освіти «Подільський державний університет» заплановано відкрити експозиційну залу Миколи Леонтовича. Також заплановано організувати щорічний онлайн «Щедрик-фест».
«Щедрик» Миколи Леонтовича співають на багатьох мовах світу. Його мелодія лунає у грудні щороку на площах великих й малих європейських та американських міст. З грудня 2020 року, у різдвяні та новорічні свята, «Щедрик» Леонтовича звучить на площі перед головним корпусом Закладу вищої освіти «Подільський державний університет».
У ці передсвяткові різдвяні та новорічні дні колектив Навчально-наукового інституту університету ЗВО «ПДУ», до якого належить й автор даної статті, звертається до всієї університетської родини – керівництва, студентів і аспірантів, науково-педагогічних працівників, працівників навчально-допоміжного та технічно-сервісного підрозділів із закликом прийняти участь у флешмобі з популяризації і пропаганди всесвітньо відомої новорічної і різдвяної колядки Миколи Леонтовича «Щедрик». Для цього достатньо завантажити у ваші мобільні телефони або смартфони дану статтю з посиланнями на YouTube, встановити на балконі своєї квартири, у дворі свого дому, колонку-репродуктор та щодня, у період від святвечора (24 грудня 2023 р.) до Водохреща (6 січня 2024 р.), з 18.00 до 21.00, транслювати різноманітні варіації «Щедрика» Миколи Леонтовича. Й обов’язково надсилати рідним, друзям та знайомим дану статтю з відеороликами «Щедрика» в YouTube. Щоб вони, таким чином, по естафеті, також розповсюдили та популяризували «Щедрик». Відеоролики із виконанням, біля Ваших родинних ялинок «Щедрика», просимо викласти у соціальних мережах.
Вже більше 100 років найвідоміша у світі різдвяна колядка «Щедрик», яка відома ще під назвою «Колядка дзвонів» (Carol of the Bells) мандрує країнами та континентами, прославляє Україну та ім’я її автора, налаштовує на піднесений душевний лад сотень мільйонів добрих людей. Але, водночас, «Щедрик» наводить й страшний жах на ідеологів та прихильників «руського міра», щоразу нагадуючи їм про національну ідентичність та культурну самобутність українців. (YouTube: Щедрик проти «руського міра». Документальний фільм, https://youtu.be/OjQr-IP3Qsk?si=_txgvaelp9ctCLdg )
Дану статтю можна використовувати, як методичний матеріал, при проведені виховних заходів присвячених шануванню постаті Миколи Леонтовича у школах, закладах передвищої та вищої освіти.
В YouTube є сотні відеороликів зі записами «Щедрика» («Carol of the Bells»). Найкращі на мій погляд наступні:
1. Shchedryk / Щедрик. Carol of the Bells. Original Ukrainian Version with English and Ukrainian Lyrics
https://youtu.be/GqeJ38DThVc?si=MUty5KWg5_o6k_oP
2. Хор імені Верьовки. Щедрик
3. У Нью-Йорку на Центральному вокзалі витупив дитячий хор “Український Щедрик”
https://youtube.com/shorts/2CJLkaUtOFs?si=xyIcUH2tI2-b7xZc
4. Євробачення 2023 Марія Яремчук – Щедрик
https://youtube.com/shorts/pR851eJS1O0?si=s5D6dTxh6V32tfjf
5. Хор Львівської національної опери - "Щедрик" М. Леонтовича https://youtu.be/nmSdYUYNoqs?si=iu3nZjVPVjNPa_Gw
6. Grandma`s Smuzi - Щедрик (рок-версія)
https://youtu.be/cEd3uP4Eqzg?si=QeieQ70nO5tZ8kb4
7. М.Леонтович "Щедрик", аранжування Роберта Пріземана
https://youtu.be/_lQPyRjdxp0?si=JMWDNE-Cfb6QpZfW
8. Рождественская «Carol of the Bells» Щедрик
9. Щедрик, щедрівочка (1 година)
10. Щедрик на разных языках мира
11. Ukraine Euromaidan, Щедрик
12. Щедрик із фільму «Один вдома»
13. Carol of the Bells (English version) + Щедрик
14. Колядка «Щедрик» Щедрик – Ukrainian Carol of the Bells
15. Carol of the Bells. Leontovych
16. Олег Скрипка. Ле гранд оркестр «Щедрик» (мультфільм)
17. Вильнюський хор Bel Canto спел Щедрик в піддержку Евромайдана
18. Щедрик у виконанні бійців добровольців
19. Американские баскетболисты постучали мячами украинский «Щедрик» https://youtu.be/aCLXpaV2P-E;
20. Щедрик рок. Бджола Live
21. Щедрик (Schedryk) Флешмоб в електричці Тернопіль-Львів
22. Щедрик яким ви його ще не чули – оркестр ВПС США (акапельно)
23. Libera - Carol of the Bells (New)
24. Cimorelli - Carol Of The Bells (Official Video)
25. Pentatonix - Carol of the Bells
26. Великий Хоровий флешмоб - світовий тріумф Щедрика
27. Святковий флешмоб «Щедрик» на ВДНГ
28. Кеті Мелуа (Katie Melua) виконує "Щедрик" на BBC
29. Щедрик японською мовою | Carol of the bells in japanese
30. Lords of the Sound - Щедрик (Shchedryk)
31. Шпилясті кобзарі — Щедрик (Official Audio)
32. Musical Interruption - Carol Of The Bells - Must See Christmas Video!
Микола ПОПОВИЧ,
професор кафедри права, професійної та соціально-гуманітарної освіти Навчально-
наукового інституту заочної і дистанційної
освіти Закладу вищої освіти «Подільський державний університет» доктор філософських наук, професор
