Недоспівана пісня Подільського соловейка…

Люди, які відійшли у вічність, живуть у країні спогадів та залишаються живими доти, поки ми згадуємо про них.

Так, 7 червня 2020 року пройшов вечір пам'яті Мирослава Антоновича Тиша, якому в цей день виповнилося б 60 років від дня народження .

Конференція, яка була організована на платформі Zoom, пройшла за участю його дружини, рідних, друзів і колег. Згадуючи добрим словом цього великого, кремезного чоловіка, який співав неймовірним, особливим тембром, однозначно можна сказати, що пішла з життя людина прекрасної душі, відкритого і доброго серця. Він жив, радів світу, людям, що оточували його. Перегорнута остання сторінка книги життя, догоріла і згасла свіча, завершилася стезя земного життя. Відійшов у вічність, але залишив невимовний біль, глибоку скорботу до кінця життя, добру згадку і пам'ять усім тим, хто його знав.

Мирославу Антоновичу були притаманні найкращі риси, якими тільки може обдарувати Бог людину: порядність, чесність, любов до людей. І можна тільки подивуватися, з якою покорою, терпеливістю, спокоєм він прийняв свій хрест – хворобу, з якою боровся протягом двох років. І жодного нарікання, жодного докору долі. Це був час терпіння, прикростей, час очищення болем. У своїй хворобі не став малосильним, вбогим. Він не впав духом. Тяжкохворий, він співав постійно, хоча і сам усвідомлював, що не можна… Він здався на волю Бога, так як співав у своїй пісні: «Після зими приходить літо, після ночі знову наступає білий день, а після бурі – ясна погода». Він ніколи не був гордим і захланним, а тому мав великий спокій душевний, правдивий спокій. Це людина, що намагалася жити в мирі з іншими – колегами, родиною. Це була тихомирна і побожна людина. Він ніколи не бажав для себе особливої похвали чи почестей – вони самі до нього приходили.

Більше ніколи не світитиме для Вас весняне сонце, не дошкулятимуть надмірні дощові дні, але мудрі зерна науки, щедро засіяні в душах Ваших студентів, щира людська вдача ще довго проростатимуть світлою пам'яттю. 

У скорботі низько схиляємо голову, молимося за упокій його душі. Вічна і світла пам'ять Вам, Мирославе Антоновичу!!!

Завідувач кафедри фізики,
охорони праці та інженерії середовища,
кандидат педагогічних наук, доцент
Леся Збаравська