Що ховається глибоко під родючим горизонтом? Юні дослідники факультету агротехнологій і природокористування навчилися визначати ґрунтову підошву — твердий шар, який обмежує ріст коріння рослин і впливає на водний режим ґрунту.
Ми не просто вивчали ґрунт. Ми будували його цифровий профіль! Заняття в гуртках «Землероб» (керівник - доцент Михайло ХОМОВИЙ) та «Точне землеробство» (керівник - професор Олег ТКАЧ) вийшло на новий рівень, поєднавши класичні методи ґрунтознавства з передовими технологіями точного землеробства.
Здобувачі вищої освіти не просто вивчали теорію, а й провели повноцінну польову дослідницьку роботу за допомогою ґрунтового щільноміра та спеціальних методик.
Що відбувається там, куди не проникає наочний погляд? На заняттях гуртків здобувачі вищої освіти занурилися у справжню наукову пригоду — визначення глибини залягання ґрунтової підошви та формування карти дослідних ділянок. Це не просто теоретичне поняття з підручника, а ключовий фактор, який визначає життя рослин, водоносність та родючість земель з елементами точного землеробства!
Ми не сиділи в аудиторії — ми стали польовими дослідниками. Ось як це було:
Етап 1: Підготовка та гіпотеза
Перед виходом "в поле" здобувачі вищої освіти розібралися, що таке ґрунтова підошва. Це щільний, майже непроникний для коріння та води шар материнської породи, що лежить в основі ґрунтового профілю. Кожна команда висунула свою гіпотезу: на якій же глибині він залягає на нашому дослідному майданчику?
Етап 2: Робота з інструментами
Головним інструментом став ґрунтовий щільномір. Під керівництвом доцента Михайла ХОМОВОГО здобувачі вищої освіти навчилися правильно його використовувати: встановлювати вертикально, плавно уводити і фіксувати опір на відповідній глибині ґрунту для аналізу.
Етап 3: Фіксація результатів
Кожна команда ретельно:
- Виміряла сантиметровою стрічкою точну глибину до підошви.
- Зафіксувала в польових щоденниках зміну структури, температури та вологості кожного шару.
- Зафіксувати точні геодані кожного заміру.
Етап 4: Аналіз даних та прийняття рішень
Тут почалася справжня магія точного землеробства. Здобувачі вищої освіти мали можливість зрозуміти, як отримані дані впливають на реальні агротехнології:
- Диференційоване внесення добрив:
Зона А (мілка підошва): Коріння рослин обмежене. Тут потрібні менші, але частіші підживлення, щоб уникнути промивання поживних речовин у недоступну глибину.
Зона Б (глибока підошва): Коріння може розвиватися глибше. Тут можна застосовувати стандартні дози.
- Диференційований полив:
Зона А: Необхідна менша норма поливу, але частіше, щоб не перезволожувати неглибокий кореневий шар.
Зона Б: Можна поливати рідше, але більшими нормами, спонукаючи коріння рости глибше за пошуком вологи.
- Вибір культур та глибина обробітку:
На ділянках з мілкою підошвою доцільно висівати культури з поверхневою кореневою системою.
Глибоке розпушування можна проводити лише на ділянках із глибоким заляганням підошви, щоб не вивернути її на поверхню.
Під час проведення наукових гуртків здобувачі вищої освіти не просто вивчали ґрунт, а бачили, розуміли та досліджували його на полі науково-дослідного центру «ПОДІЛЛЯ».
Просте вимірювання відкрило можливості формування умов точного землеробства для майбутнього врожаю. Такі практичні навички — це ключ до визначення родючості ґрунту, планування сівозмін та ефективного зрошення та формування елементів точного землеробства. Розуміючи просторову картину поля, від глибини ґрунтової підошви до вмісту гумусу у відповідній частині, можна не лише підвищити урожайність, але й економити ресурси, зменшуючи вплив на навколишнє середовище.
Олег ТКАЧ, професор кафедри землеробства, ґрунтознавства та захисту рослин;
Михайло ХОМОВИЙ, доцент кафедри землеробства, ґрунтознавства та захисту рослин
