На кафедрі хімії навчально-наукового інституту харчових технологій Закладу вищої освіти «Подільський державний університет» відбувся науковий семінар, присвячений хімічним аспектам адаптивного рослинництва. Дослідники та майбутні агрономи й садівники об’єднали зусилля, щоб розібратися, як захистити сільськогосподарські культури від примх погоди та антропогенного тиску.
Сучасне землеробство дедалі частіше стикається з викликами, які вимагають нестандартних наукових рішень. Як зазначили учасники дискусії, природна хімічна комунікація у ґрунті зазнає суттєвих змін через масове використання сучасних протруйників, що безпосередньо впливає на стабільність корисного мікробіому ризосфери. Ситуацію ускладнює ще й регіональний гідрохімічний чинник, що часто призводить до небажаної інактивації препаратів та навіть міграції токсичних елементів.
Ефективним щитом проти абіотичних стресів може стати звичайна бурштинова кислота. Ця сполука діє як швидкий метаболічний коректор: вона активує шляхи дихання, забезпечуючи клітинам рослин потужний енергетичний «форсаж» саме тоді, коли інші життєві процеси заблоковані посухою чи холодом.
Теоретичні викладки кафедра хімії традиційно підкріплює практикою в стилі STEM. Студенти презентували результати тижневого моніторингу проростання озимої пшениці за оптимальних температур (22–26°C). Експеримент довів: під дією бурштинової кислоти енергія проростання насіння зросла на 14,6%, а коренева система розвивалася інтенсивніше порівняно зі звичайним водним контролем. Для молодої рослини це реальний шанс швидко закріпитися у ґрунті й вижити в умовах дефіциту вологи.
Кафедра планує продовжити масштабне дослідження впливу твердості води на біодоступність адаптогенів. Учасники семінару одностайно констатували: синергія молекулярної біології, хімії та сучасних STEM-підходів не лише популяризує природничі дисципліни серед молоді, а й закладає міцний фундамент для прогресивного агробізнесу на Поділлі.
Доцент кафедри хімії
Раїса ЯМБОРАК
