32316, Хмельницька обл., м. Кам'янець-Подільський, вул. Шевченка, 12

Долучаємось до інформаційного спротиву на полях науки й освіти

ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ «ПОДІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

запрошує Вас взяти участь у написанні колективної монографії на тему:

«СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ:

ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ТА ЄВРОЕКОНОМІЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ»

При цьому звертаємо особливу увагу науковців, у цей важкий час, час російської військової агресії, яка представляє не лише загрозу територіальній цілісності, незалежності та суверенітету України, а й глобальній загрозі світовому порядку, демократичним цінностям, зокрема академічній свободі, університетській автономії та науковій цілісності ми не маємо бути відокремленим від країни, її влади, політики і повинні відповідати за розвиток і формування еліти.

Настав час відстоювати мир і демократію! Сьогодні ми не можемо собі уявити подальшу міжнародну співпрацю з російськими державними установами та університетами у сфері вищої освіти та наукових досліджень на системному та інституційному рівнях.

Звертаємо увагу, що при поданні матеріалів для монографії ПОВНІСТЮ обмежити посилання на публікації статей авторів, афілійованих з РФ.

Ми просимо академічну спільноту бути солідарними та боротися за академічні цінності й відповідальну науку, що не можуть служити війні, задля мирного та стабільного майбутнього всього світу разом з Україною. 

Завідувач кафедри фізики,

охорони праці та інженерії середовища ЗБАРАВСЬКА Л.Ю.

Правила організації навчання під час війни: поради психолога

Правила організації навчання під час війни: поради психолога

edu

З цього тижня школярі та студенти повертаються до навчання у дистанційному форматі. Думки людей розділилися: одні вважають, що ніякого навчання під час війни бути не може, інші – що діти та молодь повинні навчатися незважаючи ні на що. Психологи ж підтримують відновлення навчального процесу, але мають деякі зауваження та рекомендації до його організації.

Головна мета дистанційного навчання під час війни – не засвоєння нових знать, а психологічна підтримка, спілкування, переключення уваги дітей та студентів.

Жодних негативних оцінок, обліку відвідування, об’ємних домашніх завдань тощо – навчання повинно стати допомогою, підтримкою, а не черговим стресом та хвилюваннями.

Зараз не час планувати заняття на вивчення нового матеріалу. Заняття мають бути орієнтованими на повторювання – це буде ефективніше.

Не забувайте про загальні правила дистанційного навчання та гігієну користування гаджетами.

Ставтеся з розумінням до розсіяності слухачів, неуважності та інертності під час онлайн занять.

Педагоги мають підбадьорювати слухачів, а не залякувати негативом під час навчальних занять. А відволікатися варто лише на підтримку та турботу, а не на актуальні новини.

Навчання у такий складний час – це новий виклик для педагогів, але знайте, що ваша безумовна любов до дітей, студентів та підтримка допоможе їм стабілізувати психологічний стан. Пам’ятайте, педагог – не психолог, тому якщо ви побачили, що ваш учень, студент надто тривожний або агресивний, одразу зверніться до психолога закладу для подальшої психологічної підтримки.

Бережіть себе та близьких!

Хвилина мовчання

hv_silent

«СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ТА ЄВРОЕКОНОМІЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ»

Шановні колеги!

ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ «ПОДІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

запрошує Вас взяти участь у написанні колективної монографії на тему:

«СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ТА ЄВРОЕКОНОМІЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ»

Детальна інформація у прикріпленому файлі.

Як впоратися з тривогою?

Як впоратися з тривогою?

 

  • особливості виникнення відчуття тривожності;

  • способи переформатування негативних почуттів у позитивний результат;

  • те, як упоратися зі станом невизначеності самому й допомогти знизити рівень стресу іншим;

  • кілька простих вправ, які допоможуть подолати тривожність “тут і зараз”, відновити емоційний ресурс та цікавість до життя.

 

Що таке тривожність і як вона виникає?

Насамперед, варто зазначити, що є дві схожі емоції, які часто плутають – тривога і страх. Але вони суттєво різняться. Страх – це те, що ми відчуваємо прямо зараз як реакцію на події, що відбуваються, тоді як тривога стосується подій у минулому чи майбутньому, які ми переносимо на нинішній момент. Наприклад, якщо ви зустріли в лісі ведмедя, то відчуваєте реальну небезпеку тут і зараз, – це страх. А якщо ви зібралися до лісу за ягодами, але думаєте про те, що можете зустріти ведмедя, і це псує вам настрій – це тривога.

Ми звикли говорити, що страх, злість, тривога тощо – негативні емоції, щось погане. Проте насправді, це нормальні почуття, вони важливі та корисні для людини, як і будь-які інші. Аж до того моменту, коли людина повністю занурюється в цю тривогу, їй стає складно перемикатися з думок про минуле чи майбутнє на нинішній момент, коли вона перестає помічати, що насправді перебуває в безпечному місці й жодної загрози немає. Так виникає тривожність.

Поступово тривога починає контролювати наше життя настільки, що ми не можемо самотужки з нею впоратися. Людина перебуває в стані тривожності й начебто хотіла би позбутися цього відчуття, починає з ним боротися. А отже – ще більше тривожитися.

Проте ще раз підкреслю: тривога – емоція, властива всім людям без винятку, незалежно від професії, матеріального стану, статі, віку. Тож із тривогою треба не боротися, а “знаходити спільну мову”, щоби вона не заважала активному життю.

Як можна “домовитися” зі свлєю тривожністю?

Наприклад, тривожність можна спрямувати у творчий напрям. Якщо вас тривожить певна ситуація, уявіть, що ви вже перебуваєте в ній, та розробіть план дій.

Наприклад, з початком пандемії ми всі відчували тривожність. Натомість нині маємо чіткий план дій – звернутися до сімейного лікаря, зробити аналізи, контролювати дихання. Ми вже знаємо, що є друзі, які допоможуть, волонтери, що вже майже у всіх лабораторіях роблять швидко тести.

Тривога – це маркер: може бути якась небезпека, але я маю час до неї підготуватися або маю можливість зовсім її уникнути. Тоді тривога спадає.

нфо-маніпуляції: як зменшити тривожність у час гібридної війни? 

  • слухайте лише першоджерела та тих людей, які безпосередньо беруть участь в обговоренні певної ключової теми;

  • фільтруйте експертність;

  • фільтруйте медіа. 

Загалом, сьогодні усе те, що Росія транслює на американське суспільство, переплітається з вітчизняним інфо-полем, і все дуже намішано.

Є група наративів, про "захід, який загниває, де немає сімейних цінностей" тощо. Транслюється думка про те, що тут (у США та Україні) все погано, натомість в Росії все чудово.

Другий наратив стосується того, що це не Росія є агресором, а Захід виступає в ролі провокатора. Окремим є вектор, що стосується зовнішнього керування.

За словами Росії, на сьогодні Україна є державою-маріонеткою тощо. Загалом, зараз російська пропаганда активно б'є по розколу суспільства усіма своїми вже класичними наративами. Усе це транслюється ще з 2014 року, тільки з дещо іншим акцентами. 

Як визначити, чи “здорова” в людини тривожність, чи вже варто звертатися по допомогу?

Треба поставити собі запитання: чи моя головна проблема в житті – відчуття тривоги та страху? Якщо відповідь позитивна, це означає, що в 99% таких випадків людина однозначно потребує допомоги спеціаліста, а іноді й не одного. Поясню.

Тривога може спричинювати фізіологічний відгук організму – тремор кінцівок, дрижання голосу, прискорене серцебиття, кидання в піт, озноб тощо. Якщо ми тривожимося постійно й безконтрольно, організм починає працювати неправильно, що може призвести до серйозних порушень здоров’я.

Змінюється якість життя, може порушуватися сон (безсоння чи постійний брак сил) та харчування (людина безконтрольно споживає їжу чи перестає їсти взагалі). Падає імунітет, ми починаємо постійно чимось хворіти. Наслідки для організму можуть бути різними, до того ж не завжди ми співвідносимо їх із внутрішнім рівнем тривожності.

Тож коли ми “ловимо себе” на відчутті тривоги, страху та й узагалі будь-яких емоцій, варто відслідковувати свої фізіологічні реакції на них. Спочатку це може бути складно, але з часом людина почне помічати такі прояви швидше, а отже – відчувати момент, коли треба заглибитися в себе, зрозуміти свої відчуття, докопатися до причини та швидко зреагувати.

Проте не варто чекати складних негативних наслідків, щоби звернутися до фахівця. Це можна зробити в будь-який момент, коли відчуватимете таку потребу.

Чи є якісь вправи, які можна зробити тут і зараз, щоби в будь-який момент знизити чи позбавитися відчуття тривожності?

Якщо ми говоримо не про клінічні випадки, а про побутові ситуації – як скласти іспити, поговорити з керівництвом, вирішити питання, домовитися тощо, то, аби зняти напруження, потрібно повернути себе в момент “тут і зараз”.

Нагадаю, тривога – це проживання минулого чи майбутнього, тож варто зробити кілька вправ, і рівень тривоги знизиться.

Можна встати або присісти. Розкрити долоні й покласти їх на коліна (якщо ми сидимо) або просто опустити (якщо стоїмо). Поставити ноги треба так, щоби ступні повністю стояли на підлозі, не схрещувалися.

У цьому положенні потрібно зануритися у свої тактильні відчуття, “пройтися” внутрішнім поглядом по всьому тілу – від маківки до п’яток. Що я відчуваю прямо зараз? Протяг куйовдить волосся на маківці, очі трішки втомлені (чи, може, очі заплющені, і ви відчуваєте лоскіт вій на щоках), зуби зціплені, шия напружена, серце б’ється пришвидшено. Можна відчути дотик до повітря або ноги, відчути, як біжить кров пальцями, холодні вони чи теплі тощо.

Щоби повернутися в теперішній момент, можна сфокусувати увагу на предметах, які вас оточують, й описати їх. Ось це – ноутбук, він чорний, має гладку поверхню. Можна описувати текстури, запахи, смаки – будь-що.

Можна обійняти себе руками або загорнутися в плед, визначивши так межі свого тіла та вповні відчуваючи їх. У такий спосіб ми наче створюємо для себе кокон безпеки: я тут і зараз, тут немає загрози.

Виконуючи ці вправи, важливо пильнувати за диханням. Коли людина перебуває в стані тривожності, її дихання може бути як поверхневим (наче затримую повітря й не дихаю в повному обсязі), так і прискореним. Тому можна зробити ще кілька вправ на відновлення продуктивного дихання – глибоко вдихнути, затримати дихання на кілька секунд, а потім повільно видихнути так, щоби видих тривав приблизно вдвічі довше за вдих.

Є й різноманітні психологічні вправи. Наприклад, подивитися на двері приміщення, у якому ви перебуваєте, і сказати: “Дивись, вихід є!”. Або використати будь-яку фразу, яка допомагає вам підтримати стан позитиву.

І ще важливо не соромитися просити про допомогу. Не тоді, коли стан тривожності визначає все ваше життя, а тоді, коли вам некомфортно лишатися наодинці зі своїми думками. Говоріть, якщо відчуваєте в цьому потребу, іноді – аби впоратися з тривожністю, достатньо того, щоби вас хтось просто вислухав.

Що ж таке невизначеність і як людині з нею жити?

Насправді все наше життя складається з невизначеності. Навіть якщо не брати до уваги глобальні проблеми, жоден із нас не знає, що з ним буде за 5 хвилин, завтра, через рік, коли він чи вона вийде на вулицю або зайде в приміщення.

Але є й гарна новина – наша психіка історично пристосувалася до стану невизначеності. Тому переважно ніхто з нас не думає про це щохвилини, а отже, невизначеність у побутових питаннях не спричиняє тривожності.

От уявіть, плануєте ви зварити на вечерю пельмені, але не впевнені, що вашому партнеру сподобається. А, може, краще зварити суп? Та чи будуть від цього в захваті ваші діти? То що ж вам приготувати, аби точно всім догодити? Це також приклади невизначеності, та чи переймаємося ми через них аж так сильно?

Проте коли таких невизначеностей багато, і вони глобальні – пандемія, економічний спад, тероризм, скорочення, – вони мають накопичувальний ефект, і впоратися з ними стає дедалі важче. З’являється відчуття тривожності.

З іншого боку, невизначеність може провокувати й позитивні емоції– передчуття приємних змін. Звільнили з роботи – знайду нову, там буде цікаво, я отримаю новий досвід, познайомлюся з новими людьми.

Є поняття резильєнтності – здатності особистості відновлюватися і продовжувати діяльність навіть тоді, коли все йде не так, як задумувалося, отримувати новий досвід, проживати ці події. Виховання в собі цієї здатності дає нам змогу підвищувати свою стресостійкість та переживати невизначеність із найменшими втратами для особистості.

Щоби “прокачати” свої резильєнтність та толерантність до невизначеності, потрібно, знову ж таки, бути уважним до себе, своїх емоцій та реакцій на те, що відбувається навколо. Причому варто пам’ятати, що робити це потрібно тоді, коли ви перебуваєте в стані порівняного спокою, тому що в стані стресу аналізувати події та сприймати інформацію адекватно може бути важко (залежить від людини, деяким, навпаки, саме в стресі легко акумулювати свої сили й навички та адекватно ухвалювати рішення й діяти).

Якщо емоції зашкалюють і це заважає аналізувати, вам потрібно знизити рівень стресу, а вже потім починати аналізувати. Наприклад, зараз я перебуваю в стресі, відчуваю тривогу й мені складно; у мене тремтять руки, поверхневе дихання й озноб; усе через те, що за годину в мене важливий іспит, який визначатиме, чи вступлю я в обраний виш; якщо так, то матиму гарну професію та вигідну роботу; якщо ні, то в мене може бути такий от план.

Коли ви так “розкрутите” ланцюжок причин свого стресового стану, то й рівень тривожності знизиться, ви зможете адекватно сприймати події.

 

Як допомогти дітям переживати тривожність та невизначеність?

У дітей дуже пластична психіка, що дає їм можливість пристосовуватися до довкілля набагато легше та швидше за дорослих. Так, у них часто виникають стани тривожності та невизначеності: дистанційне навчання замість звичного, 1 клас, перехід у середню школу, зміна навчального закладу тощо. Проте якщо дитина зростає в доброзичливій та люблячій сім’ї, вона здатна самостійно пережити ці стани – несвідомо, за допомогою малюнка, ліплення, танцю, співу, гри та навіть бігу чи стрибання.

Звісно, увага дорослих до потреб дитини надзвичайно важлива. Адже саме вони допомагають дитині формувати та вирощувати емоційний інтелект, який дуже знадобиться їй із роками. Ми можемо аналізувати стан та емоції дитини та називати їй словами те, що вона відчуває в моменті. Це навчить її бути уважною до себе й розуміти власні емоції та потреби.

А ще дітям потрібен відпочинок. Можливо, скажу щось крамольне для освітньої спільноти, проте, якщо дитина перевантажена, у неї виникає почуття тривожності, яке згодом може переростати в стрес чи невроз. Дайте їй можливість відпочити – узяти додатковий вихідний, прийти на другий чи третій урок, щоби виспатися, не зробити сьогодні домашнє завдання, якщо бачите, що в неї немає сил.

 

ЯК ДОПОМОГТИ СОБІ ПІД ЧАС ПРИСТУПУ ТРИВОГИ

picture2

Розробіть план турботи про себе з урахуванням власних мрій

1. Одним із кращих методів, як подолати тривожний стан, — фізичні навантаження.

«Просто прогуляйтеся 15-30 хвилин пішки вулицями міста чи парком. Повертаючись до теми фітнес-залу, хочу уточнити, що навантаження потрібно контролювати. Ефект, якого бажано досягти, це відчуття приємного розслаблення, а не надмірного виснаження», — каже фахівець.

2. Якщо немає можливості займатися спортом, переключіть свою увагу на фільм або книгу.

3. Якщо, припустимо, вас охопила тривога у громадському транспорті й читати книгу не зручно, знайдіть будь-який предмет у сумці чи кишені. Це можуть бути ключі від помешкання, потримайте їх в руках, зверніть увагу на їх його фактуру, колір тощо, опишіть їх подумки.

4. В нагоді стануть техніки дихання для зняття тривоги та напруги. Закцентуйте увагу на диханні. Вдих через ніс протягом 2-3 секунд, затримуємо дихання на декілька секунд, повільно видихаємо ротом.

5. Відпустіть те, що ви не можете контролювати та зосередьтеся на вирішення завдань, які вам під силу.

6. Якщо ситуацію змінити ви не можете, спробуйте змінити ставлення до неї.

7. Усвідомте, що подолання проблем — велика частина нашого успіху.

8. Переживайте з користю. Тобто розрізняйте: корисні це чи шкідливі переживання. Якщо вони корисні обдумайте план дій.

9. Повноцінно висипайтесь та відпочивайте. Від постійного недосипу наша нервова система виснажується.

10. Добре харчуйтеся. Раціон повинен бути збалансованим, збагаченим вітамінами.

11. Розробіть план турботи про себе з урахуванням власних мрій, бажань, цінностей та потреб.

Але якщо відчуваєте, що хвилювання займають багато місця у вашому житті — звертайтеся за професійною допомогою», — підсумовує Кандидат психологічних наук, доцент Оксана ЛЯСКА

Додатковий конкурс на навчання у рамках програми Еразмус+КА1

Оголошується додатковий конкурс на навчання у рамках програми Еразмус+КА1 в Політехнічному Університеті в Картахені Universidad Politécnica de Cartagena (Іспанія)

Дедлайн подачі документів: 14 березня 2022 року

  

Шановні студенти ЗВО «ПДУ» інженерно-технічного та економічного факультетів, запрошуємо Вас до участі в конкурсі на семестрове навчання (2-й семестр 2022 н.р.) в Політехнічному Університеті в Картахені Universidad Politécnica de Cartagena (Іспанія) у рамках програми академічної мобільності Еразмус+ КА107.

 

Взяти участь у програмі академічної мобільності Еразмус+ можуть студенти ЗВО «ПДУ», які відповідають наступним вимогам:

  1. Володіють іспанською або англійською мовою не нижче рівня B1.

  2. Мають високий рівень академічної успішності (середній бал залікової книжки не нижче 80) та наукові досягнення.

  3. Беруть активну участь у житті Закладу вищої освіти «Подільський державний університет».

Для участі у Конкурсі необхідно до 14 березня 2022 р. подати у відділ міжнародних зв’язків (Головний корпус, каб.24) такі документи (в електронному і паперовому вигляді):

  1. Ксерокопію закордонного паспорта (перша сторінка)

  2. Мотиваційний лист з особистим підписом апліканта англійською мовою (максимальний обсяг – 1 сторінка формату А4).

  3. Витяг англійською мовою із заліково-екзаменаційної сесії за попередній навчальний рік із вказаним середнім балом, завірений у навчальному відділі інституту/факультету.

  4. Сертифікат про підтвердження знання іспанської або англійської мови не нижче рівня B1 (можливо скласти іспит в ЗВО «ПДУ»).

  5. Грантова угода.

  6. Договір на навчання.

 Участь в програмі безкоштовна, усі витрати за рахунок програми ERASMUS+

Документи, подані пізніше зазначеного терміну, не будуть прийняті до розгляду.

 

За більш детальною інформацією звертатися у відділ міжнародних зв’язків.

#СВІТЗУКРАЇНОЮ

Підтримка України від світової наукової спільноти

 Ми щиро вдячні за підтримку зі всього світу України та українського народу у такі непрості часи. Дякуємо за небайдужість до нашої країни, як фінансову так і моральну підтримку та розуміння. Ми віримо, що найближчим часом нам вдасться здобути перемогу, стабілізувати ситуацію у нашій державі та жити і працювати у мирі та спокої.

worldwithukraine-1

worldwithukraine-2

worldwithukraine-3

Шевченкове пророче слово

shevchenko

Шевченкове пророче слово

 

«Борітеся – поборете!

Вам Бог помагає!

За вас правда, за вас слава

І воля святая!»

 

Тарас  ШЕВЧЕНКО

 

9 березня 2022 р. минає 208-ма річниця з дня народження світового класика, українського письменника — Тараса Григоровича Шевченка. Великий Кобзар залишив чимало повчань-закликів до боротьби за рідну Україну, слово, свободу.

Тарас Шевченко – це символ волелюбності та нескореності української нації, полум’яний борець за права людини, незалежність держави, щирий захисник української мови, відчайдушний борець проти кріпацтва.

Саме сьогодні, як ніколи, є актуальними слова Шевченка, коли наш народ самовіддано та героїчно відстоює власну свободу та волю. Пророче Шевченкове слово на вустах наших воїнів-захисників, волонтерів, дипломатів, письменників, студентів, школярів, у кого в серцях жевріє любов до України, рідного слова, у кожного, хто наближає нашу перемогу.

У теперішній такий важкий та історично-важливий момент, коли українці доводять усьому світу свою єдність, віру, любов до своєї держави, утверджуючи свободу і незалежність, неухильно крокуючи до європейського майбутнього України, пам'ятаймо слова Кобзаря:

І на оновленій землі

Врага не буде, супостата,

А буде син, і буде мати,

І будуть люде на землі…

 

Директор центру виховної роботи

 і соціально-культурного розвитку Ольга ПРОКОПОВА

Наказ про припинення канікул

Підтримка від науковців Канади

Шановні колеги!

У зв’язку з військовою агресією колектив The Grassroots Institute (Канада) та його фондовий президент Dr. Hasrat Arjjumend висловлюють свою солідарність з українським народом, з колективом Подільського державного університету та засуджують військові дії Росії.  У ці важкі для України часи The Grassroots Institute проводить інтенсивну кампанію по всьому світу, спрямовану на привернення уваги світової громадськості щодо проблем, які можуть виникнути в результаті конфлікту та роблять конкретні кроки для врегулювання та пом’якшення наслідків протистояння.

У зв’язку з форсмажорними обставинами, лекція «Поширені помилки при написанні статей до міжнародних журналів: як українські автори можуть покращити свої видавничі можливості?», запланована на 9 березня 2022 року у співпраці із Подільським державним університетом, переноситься! Про будь-які зміни буде повідомлено завчасно.

Бережімо себе та свою країну!

 

Алла Печенюк, контактна особа, голова ГО «Інститут соціально-економічних регіональних досліджень»

  

ПРИЄДНУЙТЕСЬ ДО НАС:

ПДУ в FACEBOOK
ПДУ в YOUTUBE
ПДУ в INSTAGRAM