Сучасна ветеринарна освіта стрімко трансформується: від традиційного лекційного формату до інтерактивних форм навчання, що активізують мислення та занурюють студентів у реальні ситуації майбутньої професійної діяльності. Одним із найбільш ефективних підходів є метод case study, який дозволяє не лише закріпити теоретичні знання, а й сформувати навички аналізу, прийняття рішень, аргументації, роботи в команді, приймати обґрунтовані рішення, мислити системно та відповідально.. На відміну від традиційного лекційного підходу, кейс-метод формує вміння аналізувати клінічну ситуацію комплексно.
Особливо доцільним цей метод є у викладанні міждисциплінарних тем — таких як ветеринарна радіобіологія, яка поєднує основи біології, ветеринарної медицини, фізики та екології. У межах практичного заняття з цієї дисципліни, доценткою кафедри нормальної та патологічної морфології і фізіології Світланою ЛІЩУК, було реалізовано навчальний кейс на тему: "Використання радіобіологічних методів у тваринництві: біологічні ефекти та ветеринарний супровід"
Здобувачам вищої освіти було запропоновано розв’язати ситуацію, що відтворювала можливі наслідки використання радіобіологічних технологій у тваринництві. У центрі уваги опинилося умовне фермерське господарство, де було впроваджено метод передпосівного гамма-опромінення насіння ячменю. У подальшому врожай використовували як кормову базу для великої рогатої худоби. Первинні результати були позитивними: тварини мали добрий приріст маси, спостерігалося зниження випадків грибкових захворювань, що, на перший погляд, свідчило про доцільність використання інновацій. Проте згодом на фермі почали фіксувати порушення у репродуктивній функції корів, а також зміни у формулі крові — зокрема, зниження рівня лейкоцитів.
Під час заняття студенти аналізували клінічну ситуацію з точки зору біологічних ефектів іонізуючого випромінювання, оцінювали можливі причини виявлених порушень і пропонували систему ветеринарного моніторингу, яка б дозволила запобігти подібним ускладненням у майбутньому. У ході обговорення наголошувалося на тому, що навіть перспективні технології потребують глибокої наукової перевірки й обережного впровадження, особливо в умовах виробництва продуктів тваринного походження.
Під час моделювання ситуації студенти також виконали практичні вимірювання рівня природного радіаційного фону в різних середовищах: у лабораторії, поруч із комп’ютерним монітором, біля зразків гранітної породи, а також на відкритому повітрі. Для цього використовувався високоточний сцинтиляційний дозиметр «ДРГЗ – 3», призначений для визначення потужності експозиційної дози рентгенівського та гамма-випромінювання в умовах лабораторій та виробництв. З метою порівняльного аналізу, паралельно, проводилися вимірювання за допомогою побутового дозиметра – радіометра «Soeks», який здійснює вимір не тільки поточного радіаційного фона, але і накопичену дозу та містить в собі 16 порогових значень рівня радіації та лічильник Гейгера-Мюлера типу СМБ 20-1. Середній рівень радіаційного фону становив 0,1 мкЗв/год або 100 нЗв/год., що відповідає нормативним показникам.
Особливу увагу під час заняття було приділено історичному контексту, адже воно відбувалося напередодні річниці Чорнобильської катастрофи — події, яка суттєво змінила уявлення людства про можливості та небезпеки ядерної енергії. Студентам запропонували для аналізу адаптований фрагмент звіту про біологічні наслідки аварії на Чорнобильській АЕС для сільськогосподарських тварин у зоні відчуження. У документі описувалися зміни, що спостерігалися у великій рогатій худобі: порушення функцій кровотворення, вроджені вади розвитку у новонароджених телят, зниження імунної відповіді, а також випадки розвитку пухлин у тварин, які вживали корми із високим вмістом радіоактивного цезію.
Це дало змогу провести паралелі між історичними подіями та змодельованою ситуацією на фермі. Студенти обговорювали можливі шляхи виявлення й запобігання хронічному радіаційному ураженню у тварин, акцентували увагу на важливості лабораторного супроводу, розробки протоколів безпеки та професійної відповідальності ветеринарного лікаря. У підсумку заняття перетворилося не лише на аналіз клінічної задачі, а й на глибоку рефлексію щодо місця й ролі ветеринарної медицини в системі біобезпеки суспільства.
Таким чином, впровадження кейс-методу у викладанні дисципліни «Ветеринарної радіобіології» дало змогу не лише закріпити теоретичні знання, а й розвинути практичне мислення студентів, сформувати вміння виявляти ризики, аналізувати клінічні прояви та приймати рішення в умовах невизначеності. Трагічні уроки Чорнобиля стали етичним і професійним дороговказом, який має залишатися актуальним для кожного фахівця, що працює з біологічними об'єктами в умовах потенційного радіаційного впливу.
Інформацію підготувала
доцентка кафедри нормальної та патологічної
морфології і фізіології
Світлана ЛІЩУК
