Чергова навчальна поїздка слухачів курсів «Аграрний менеджмент» за проєктом «Норвегія-Україна. Професійна адаптація. Інтеграція в державну систему», яка відбулася 12 травня, вразила учасників чи не найбільше.
Проєкт аграрного бізнесу та бачення розвитку села Чорнокозинці Миколою Мельником слухачі курсів не дарма порівняли із діяльністю Ілона Маска, хоч всього лише в масштабах маленького села.
Карантинні обмеження і дистанційна робота, що розпочалися весною 2020 року, спонукали молодого власника ІТ-компанії зі столиці повернутися на малу батьківщину. Садиба бабусі в с. Чорнокозинці, родючі землі довкола, наштовхнули Миколу Мельника на думку застосувати нові технології, свій досвід та ресурси, отримані в ІТ-бізнесі вже в тепличному господарстві.
За короткий час молодому чоловіку вдалося побудувати теплиці на площі 1 га земельних угідь. Зараз його господарство – це 7 теплиць із огірками, 2 теплиці із розсадою помідор, перцю, капусти та цибулею, а також 190 га відкритого ґрунту. Збудовано потужну котельню для обігріву господарства, встановлено надсучасний пункт для змішування добрив, обладнано систему поливу та вентиляції теплиць і, що саме цікаво, все це автоматизовано завдяки власноруч створеній програмі. Нові технології, амбітні плани підприємця виділяють цей бізнес-проєкт серед інших. Проте, навіть це не найбільша особливість справи Мельника.
- Я задумав довести собі, що одна людина, маючи бажання і ресурси, може відродити село. Мрію, щоб у Чорнокозинцях була школа, оснащена надсучасною комп'ютерною технікою, хочу, щоб діти вже незабаром почали працювати із 3-Д принтером, а далі – чому б Чорнокозинцях не створити ступеневу освіту і не готувати фахівців за новими програмами і найбільш перспективними спеціальностями? - каже молодий підприємець.
Бізнесмен вже зараз викупив сільські садиби, які пустували. Тут він хоче зробити житло для працівників, які приїжджатимуть на роботу в його господарство. Надавши комфортні умови проживання і гідну заробітну плату, Микола Мельник має мрію дати землякам можливість працювати на рідній землі, а не їхати на заробітки за кордон.
У військовослужбовців, які готуються піти в запас, виникало багато питань стосовно можливості працевлаштування та досвіду ведення тепличного господарства.
На завершення навчальної поїздки слухачі курсів зупинилися біля руїн Чорнокозинецького замку. Тут, до речі, вже теж попрацювали волонтери, яким допомагав Микола Мельник. Щиро бажаємо, щоб завдяки Миколі та його однодумцям вдалося відродити Чорнокозинці, які, доречі, з 1578 року мали Магдебузьке право, його пам'ятки і стати пілотним проєктом відродження українського села завдяки симбіозу ІТ-технологій та аграрного бізнесу.
Сприяння адаптації військовослужбовців та звільнених у запас ветеранів силових структур до життя після завершення служби - найважливіше завдання, що стоїть перед організаторами курсів за програмою «Аграрний менеджмент» в рамках проєкту «Норвегія – Україна» професійна адаптація. Інтеграція в державну систему».
Директор Центру виховної роботи
і соціально-культурного розвитку
Альона Кузема