"Є дати, які болять. Є події, які не мають права бути забутими. Є трагедії, що перетворюються на вічний урок для людства. Чорнобиль – саме така."
26 квітня 1986 року світ зупинився перед безоднею. Потужний вибух на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС став початком техногенної катастрофи, яка навіки змінила хід історії. Це була не лише аварія – це був крик планети про безвідповідальність, біль і ціну технологічного прогресу без морального контролю. І сьогодні, майже 40 років потому, Чорнобиль продовжує промовляти до кожного з нас – як тривожний дзвін історії.
Саме під цим глибоким символом на факультеті ветеринарної медицини і технологій у тваринництві Подільського державного університету відбувся міжкафедральний круглий стіл на тему "Чорнобиль – тривожний дзвін історії", у якому взяли участь здобувачі вищої освіти, науково-педагогічні працівники - представники всіх кафедр факультету та деканат.
Захід перетворився на глибоко зворушливу подію, що поєднала емоційну напругу з інтелектуальною глибиною. Це була не просто освітня зустріч – це був акт національної пам’яті, вияв глибокої шани до героїв, спроба переосмислити одну з найтрагічніших сторінок в історії України крізь призму сучасних реалій. Студенти слухали з щирим зацікавленням: для багатьох це стало першим знайомством з істинними масштабами катастрофи – не з рядків підручника, а через живе слово, особисті спогади, наукові факти та моральні роздуми.
Під час круглого столу було заслухано інформативні та змістовні доповіді: Світлана ЛІЩУК провела глибокий історичний аналіз причин і наслідків аварії на ЧАЕС. Вона зосередилася на впливі іонізуючого випромінювання на живі організми, звернувши увагу на патологічні зміни в організмах людей, а також свійських і диких тварин, що зазнали радіоактивного ураження. Її виступ мав чітку міждисциплінарну основу, поєднуючи елементи морфології, фізіології та радіобіології. Оксана КОВАЛЬОВА зосередила свою увагу на подвигу ліквідаторів – тих безіменних героїв, які стали щитом між Україною та радіаційною прірвою. Її слова про ветеринарну службу в умовах радіоактивного ураження, про тварин, покинутих у зоні відчуження, про гуманність, що не згасала навіть серед атомного попелу – залишили глибокий слід у серцях слухачів.
Після доповідей розпочалося жваве обговорення, яке викликало великий інтерес серед учасників. Студенти мали змогу поставити питання, обговорити підняті теми, а також поділитися власними думками та враженнями. Особливо активну участь у дискусії брали науково-педагогічні працівники, які ділилися своїми поглядами та доповнювали обговорення цінними коментарями.
Серед тих, хто активно взаємодіяв зі студентами, були: Любов САВЧУК, яка відповіла на численні запитання щодо впливу радіації на здоров'я тварин; Володимир ДОБРОВОЛЬСЬКИЙ, котрий поділився своєю думкою з приводу етичних аспектів ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; Василь СМОЛЯК, який дав глибоке роз'яснення щодо змін у біологічних процесах, спричинених іонізуючим випромінюванням.
Також важливими були виступи Надії СЛЮСАР та Тетяни ЗАХАРОВОЇ, які в деталях пояснили, як наукові дослідження допомагають виявляти та розуміти наслідки аварії для різних екосистем. З цікавими виступами до обговорення долучилися Світлана ЛАЙТЕР-МОСКАЛЮК та Сергій КЕРНИЧНИЙ, які поділилися своїми поглядами на сучасний стан довкілля в зонах забруднення та важливість збереження екосистем.
Обговорення було продуктивним і дало студентам можливість не лише глибше зануритися в тему, а й отримати різноманітні точки зору від фахівців із різних наукових дисциплін.
Чорнобиль навчив нас: навіть мирний атом може обернутися зброєю, якщо знехтувати моральними принципами. Це – урок відповідальності, єдності, гідності. І ми не маємо права його забути. Сьогодні, коли Україна знову стоїть перед викликами – цього разу вже не стихії техногенного лиха, а навмисного зла війни – ми ще глибше усвідомлюємо ціну миру, вагу людського життя та велич жертовності.
Ми схиляємо голови перед подвигом ліквідаторів – людей, які без вагань стали на захист мільйонів, ризикуючи власним життям і здоров’ям. Їхня самопожертва стала щитом не лише для України, а й для всього людства.
Ми дякуємо Збройним Силам України — нашим сучасним героям – за те, що маємо можливість вільно вчитися, пам’ятати, досліджувати, жити.
"Нехай Чорнобиль буде не просто сумною згадкою, а вічним дороговказом: бути Людиною – це нести відповідальність за майбутнє."
Інформацію підготувала
доцентка кафедри нормальної та патологічної
морфології і фізіології
Світлана ЛІЩУК
