Керівником студентського наукового гуртка «Біотехнолог», доцент кафедри технології виробництва і переробки продукції тваринництва навчально-наукового інституту харчових технологій Юлією ЄВСТАФІЄВОЮ, згідно затвердженої програми, проведено чергове засідання, яке було присвячене Міжнародному дню дій проти генетично модифікованих продуктів і організмів, який щорічно проводиться в багатьох країнах світу 8 квітня, починаючи з 2000 року. Головні вимоги цього Дня – право на інформацію, вибір і безпеку, спеціальне маркування всіх ГМО-продуктів та проведення незалежної експертизи.
Генетично модифіковані організми – це організми (тобто рослини, тварини або мікроорганізми), чий генетичний матеріал був змінений, причому такі зміни були б неможливі в природі в результаті розмноження або природної рекомбінації. ГМО являють собою, як правило, трансгенні рослини, з яких потім виготовляють продукти харчування. У рослин з трансгенною структурою штучним шляхом змінений природний набір генів для того, щоб рослина набула деякі корисні властивості, наприклад, врожайність, морозостійкість, калорійність.
ГМО – прорив у справі забезпечення продуктами харчування зростаюче населення планети. Крім того, на можливості природи впливає й зміна клімату, пов’язана з глобальним потеплінням, а ГМО малочутливі до природних змін і шкідників. Так, наприклад, у сучасному аграрному виробництві деяким сільськогосподарським рослинам прищеплюють ген, відповідальний за стійкість до пестицидів, шкідників або несприятливих умов зростання. Тваринам вводять ген, що впливає на підвищений вміст білка в молоці чи м’ясі. Метою одержання генетично модифікованих організмів є зниження собівартості вирощеної продукції та збільшення її валового виробництва. На світовому комерційному ринку в останні роки широко культивують генетично модифіковані сорти сої, бавовнику, люцерни, гарбуза, гібриди кукурудзи, ріпаку та ін. Біотехнології можуть вирішити багато викликів сучасного людства: брак поживної їжі, земель, забруднення довкілля, зміни клімату та ризики неврожаїв.
Під трансгенними культурами найбільші площі зайняті в США, Аргентині, Бразилії, Канаді, Індії, Китаї. У цих країнах найліберальніші закони щодо ГМО. Проте, є такі держави, що максимально обмежують поширення трансгенів. Більшість країн Європейського Союзу категорично обмежує ввезення та використання ГМО. Від генетично модифікованої продукції відмовилися понад 130 держав світу.
Учасники гуртка, які є здобувачами вищої освіти 2 та 1 СТН курсів спеціальності 204 «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва» жваво дискутували щодо ситуації ГМО в Україні та світі: шкода чи користь; плюси та мінуси.
Керівник наукового гуртка «Біотехнолог»,
доцент кафедри технології виробництва продукції тваринництва та кінології
Юлія ЄВСТАФІЄВА
