В переддень Міжнародного дня пам'яті про чорнобильську катастрофу, студенти спеціальності 208 «Агроінженерія» та аспіранти спеціальності 073 «Менеджмент», провели міждисциплінарний захід із врахуванням наукової складової на тему: «Наслідки катастрофи на ЧАЕС, негативний вплив на довкілля». Здобувачі разом провели аналіз всіх чинників традиційної та відновлювальної енергетик, які мають негативний вплив на екологію. Такі економічні інструменти, як аналіз, синтез, статистичні методи оцінки соціально-економічних явищ, допомогли здобувачам оцінити наслідки впливу на створення соціально-економічної пустки після катастрофи на ЧАЕС та створення соціально-економічної пустки при занепаді територій, що спричинений ліквідацією підприємств, заводів та організацій об’єднаних однією інфраструктурою.
Аспірантка Світлана ОГАНЕСЯН представила модель соціально-економічної пустки після атомної катастрофи на ЧАЕС та окреслила весь негативний вплив її на довкілля, що блокує розвиток територій.
Здобувачі закцентувати свою увагу на таких фактах:
1) Чорнобильська аварія сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції в Україні. Внаслідок порушення технічного регламенту під час експерименту відбувся вибух реактора, що призвів до викиду величезної кількості радіоактивних речовин у повітря. Це була наймасштабніша аварія в історії ядерної енергетики, яка мала серйозні екологічні та соціальні наслідки.
2) Після вибуху радіоактивна хмара охопила значну частину Європи, зокрема території України та сусідніх країн. Зони навколо ЧАЕС були сильно забруднені, і понад 100 тисяч людей було евакуйовано з міст і сіл у радіусі 30 км. Особливу роль у ліквідації наслідків аварії відіграли ліквідатори — працівники, які брали участь у гасінні пожежі, збиранні радіоактивних уламків і будівництві саркофага над зруйнованим реактором.
3) Чорнобильська катастрофа стала символом небезпеки неконтрольованої ядерної енергії та поштовхом до глобального перегляду стандартів безпеки на атомних станціях. Вона також змінила екологічну свідомість багатьох людей та актуалізувала тему сталого розвитку. Сьогодні територія навколо станції, відома як Зона відчуження, є об’єктом наукових досліджень, туристичних маршрутів і пам’яттю про трагедію, що змінила світ.
Інформацію підготувала: доктор економічних наук, професор Оксана БЯЛКОВСЬКА
Фото: здобувач третього рівня освіти спеціальності 073 «Менеджмент» Денис ЧОРНОБАЙ
