19 листопада 2025 року на кафедрі рослинництва, селекції та насінництва факультету агротехнологій і природокористування ЗВО «ПДУ» було проведено запланований виховний захід на тему: «Зелений дивосвіт» для здобувачів 3-го курсу спеціальності 201 «Агрономія». Під час заходу увагу здобувачів було зосереджено на тому, що із великої сукупності рослин, відомих людству, лише незначна частина (менше 4%) перевірена на їстівність для людини, решта не вивчені і не досліджені. ¾ рослинного раціону людства надходить усього від 8 видів рослин. Не рахуючи деревних порід і декоративних рослин, на земній кулі налічується 1500 видів оброблюваних сільськогосподарських рослин. А разом із декоративними й лікарськими рослинами на Землі культивується близько 20 тисяч видів. Найбільш поширені види рослин: пшениця, кукурудза, рис, картопля, ячмінь, маніок, касава, папайя, соя.
Акцентовано увагу студентів на те, що майбутнє сільськогосподарське виробництво буде спрямоване на інтродукцію, вивчення і активне впровадження у культуру нових рослин, переміщення їх у інші регіони культивування.
Однією із цінних сільськогосподарських культур є горіх. Ще І.В. МІЧУРІН називав їх «бутербродними деревами». Плоди в них містять до 60% жиру й 20-30% білка. Чим не бутерброд! А волоський горіх ще цінніший, він містить до 73% олії. Крім того, в ядрі волоського горіха містяться цінні вітаміни.
За своєю поживністю ядро горіха втричі перевершує хліб, у десять разів – молоко й у тринадцять разів – свіжі яблука. Його шкаралупа йде також на корм свиням і на паливо. Зелена шкаралупа використовується в хімічній промисловості для виробництва дубильних речовин і барвників. Зі стовбура виготовляють гарні міцні меблі. Дерева волоського горіха доживають 200 років. У нашій країні з кожним роком дедалі більше розширюються плантації цієї унікальної рослини. Дерево починає плодоносити через 8-10 років після висаджування, а в пору повного плодоносіння вступає тільки до 20-25 років.
Також студенти ознайомилися із айвою японською, яблунею домашньою і дикорослою червоном¢ясистою яблунею. Провели органолептичний огляд плодів на запах, смак і порахували кількість насінин у плодів цих культур. Найвищою вона була у айви японської, де в одному плоді кількість насінин варіювала від 56 до 72 шт., найменшою – у дикорослої яблуні – 3 шт., і середньою – у яблуні домашньої. Цей захід дає можливість усвідомити, яку величезну здатність закладено природою до відтворення диких форм, зокрема айви у порівнянні із культивованими формами.
Насамкінець студенти не лише прослухали цікаву інформацію, але й поласували «об¢єктами» досліджень! Це було цікаво, пізнавально, смачно і креативно!
Інформацію підготувала куратор 3 го курсу спеціальності 201 «Агрономія» Людмила ВІЛЬЧИНСЬКА, доцент кафедри рослинництва, селекції та насінництва
