Юхим Сіцінський – батько музейної справи на Поділлі
18 травня відзначаємо Міжнародний день музеїв. Одним з фундаторів музейної справи Кам’янця-Подільського був Юхим Сіцінський.
Науковий інтерес до творчості видатного українського історика, краєзнавця, педагога, церковного і освітнього діяча Юхима Сіцінського з боку сучасної національної історичної науки пояснюється як об’єктивними факторами: багатогранним талантом подільського вченого й солідним творчим доробком, так і суб’єктивними: фактично, повною відсутністю його імені в радянській історіографії.
Брак інформації про Сіцінського протягом багатьох десятиліть пов’язаний з впертим небажанням царизму, а, згодом, і комуністично-радянського режиму, бачити самобутню українську культуру, всіляким способом замовчувати та нищити будь-які її прояви. Її яскраві представники, до яких, без сумніву, належить Юхим Йосипович, або оголошувалися народними глитаями – буржуазними націоналістами, або просто не помічалися. Сіцінський чудово підходив для такої ролі: справжній інтелігент, переконаний патріот, священик, що все життя віддано служив Богові та своєму народу. Більше того – батько активного учасника Української революції 1917 – 1921 рр., політичного емігранта, який навіть у вигнанні вважав себе громадянином неіснуючої тоді незалежної України – Володимира Січинського. Людина такого життєвого шляху була просто приречена на забуття.
Сіцінський включився в краєзнавче життя здебільшого під впливом викладача кам’янецької семінарії М. І. Яворовського, коли останній 1892 р. передав йому редагування «Подольских епархиальных ведомостей». Маючи на той час певний досвід краєзнавчої та редакторської роботи, Юхим Йосипович очолив процес підготовки та видання найважливішого ІХ тому «Трудов Подольского епархиального историко-статистического комитета», який вмістив 1401 опис населених пунктів, церков і парафій 61 благочинницького округу 12 повітів Подільської губернії. Були охоплені майже всі населені пункти краю, вказані дати їх першої писемної згадки, походження топонімів, хроніка найважливіших подій, історія церкви, школи, доречно наведені уривки документів, легенд, інші етнографічні дані.
Заслуговують на повагу також організаторські здібності Юхима Сіцінського, зокрема, щодо заснування та облаштування музею старовини в Кам’янці-Подільському – єпархіального Давньосховища (згодом – Історико-археологічний музей), який він очолював з 1893 до 1922 року. Голова єпархії архієпископ Донат затвердив проект влаштування музею і призначив Ю.Й. Сіцінського секретарем Комітету в справах Давньосховища і його завідувачем. Однак, найголовнішим надбанням подільських церковних істориків-краєзнавців, у тому числі й Сіцінського, стали саме 12 випусків «Трудов…», що повною мірою представили історію, етнографію, топонімію, церковну статистику, хроніку та бібліографію того часу. Й досі вони залишаються джерелом вивчення історії, теорії та методології дореволюційного подільського краєзнавства, базою фактів для написання історії міст і сіл регіону в нових історичних умовах.
Він мав духовний сан та був протоієреєм Кафедрального собору, учителем релігії (?) (до 1918), викладачем Кам’янець-Подільського державного українського університету (1918 – 1920) й інституту народної освіти (1920 – 1922).
3 липня 1920 року в Кам’янці-Подільському Рада Народних Міністрів УНР ухвалила призначення професора Василя Біднова та приват-доцента Юхима Сіцінського членами Ради міністерства ісповідань.
Юхим Йосипович Сіцінський був унікальною особистістю української культури кінця ХІХ – першої половини ХХ ст. Працюючи на ниві історичного краєзнавства, музеєзнавства, поєднуючи служіння Богу зі служінням громаді, він всім своїм життям демонстрував приклад справжнього подвижника від науки, патріота та інтелігента. Практично все життя проживши в Кам’янці-Подільському, похований на міському Русько-фільварецькому кладовищі, він назавжди увійшов у плеяду славетних кам’янчан, людей які своїм життям та працею прославили давнє місто над Смотричем.
На відзначення Дня музеїв викладачі та працівники ЗВО «ПДУ» Наталка Корженівська, Алла Печенюк, Алла Боднар, Олександр Каденюк, Валерій Нестеренко та Артур Михайлик відвідали могилу видатного кам’янчанина та поклали квіти на знак вдячності і поваги до його світлої пам’яті.
