Подільський державний аграрно-технічний університет

Вшанування Української революції 1917 – 1921 рр. в ПДАТУ

У цьому році виповнюється сто років від початку Української національно-демократичної революції 1917 – 1921 рр.

На вшанування знаменної дати в Подільському державному аграрно-технічному університеті було проведено Тиждень пам’яті, присвячений революційним подіям початку ХХ ст.

Заходи підготовлено кафедрою історії, філософії та права університету (завідувач – професор М.Д. Попович) за активного сприяння деканату економічного факультету і особисто професора М.В. Місюка (декана факультету). Ведучі – доценти кафедри Валерій Нестеренко та Артур Михайлик. Серед присутніх – викладачі та співробітники університету, студенти.

Так сталося, що Подільська семінарія на початку ХХ ст. перетворилася на осередок українського національно-визвольного руху. Тут навчалася і працювала ціла когорта революціонерів, серед яких особливо помітні постаті двох прем’єр-міністрів урядів УНР – Володимира Чехівського та Всеволода Голубовича. Саме їм було присвячено виступ А.О. Михайлика. Валерій Нестеренко ознайомив присутніх з історією Подільської семінарії.

Захід відбувся шостого квітня 2017 р. у межах круглого столу «Випускники та працівники Подільської семінарії – активні діячі Української революції».

За декілька днів (11. 04. 2017 р.) у приміщенні читального залу (корпус № 1 ПДАТУ) відбувся наступний круглий стіл, присвячений студентам і викладачам Кам’янець-Подільського Українського державного університету, які брали участь у героїчних подіях національно-демократичної революції 1917 – 1921 рр.

В.А. Нестеренко зосередився на викладачах Кам’янець-Подільського Українського державного університету, які обіймали високі посади в урядах УНР та Української Держави Скоропадського, а Артур Михайлик розповів про утворення навчального закладу, якій стояв біля витоків аграрної освіти в Україні, та його діяльність у 20-х рр. ХХ ст.

***

Історія ПДАТУ фактично веде свій відлік від Української національно-демократичної революції 1917-1921 рр. Ще восени 1918 р. ректор Кам`янець-Подільського Українського державного університету І.Огієнко підняв питання про необхідність створення сільськогосподарського факультету. 1 квітня 1919 Рада Народних міністрів УНР прийняла рішення про його утворення, а  12 квітня 1919 р. Директорія УНР його затвердила.

Першим деканом сільськогосподарського факультету був Сергій Бачинський. Він народився у Катеринославі (нині- Дніпро) у дворянськиій сім`ї.  Проте, уже в молоді роки вступив до революційної партії есерів, за що був заарештований. Деякий час перебував у еміграції.  У 1917 р. став активним учасником Української національно-демократичної революції. Був депутатом  Центральної Ради від Катеринославщини. У 1919 р. став заступником голови Трудового конгресу України, потім заступником міністра закордонних справ УНР. Проте, через складні політичні причини улітку переїхав до Кам`янця-Подільського де призначений деканом   сільськогосподарського факультету університету. Багато зробив для організації навчального процесу, створення спеціалізованих кафедр з фізіології тварин, рослинництва, хімії та інших.

Післі утвердження радянської влади  виїхав до Галичини, де працював у «Спілці кооператорів» та займавсі історико-краєзнавчої роботою у Кременці.  У 1940 р. заарештований органами НКВС, а наступного року страчений у Биківні.

Уродженець Харківської губернії Микола Баєр закінчив геодезичний інстутут в Москві. Деякий час працював працював в Катеринославській та Полтавській губерніях. У 1917 р. взяв активну участь у подіях революції. Весною 1919 р. у Галичині був одним із фундаторів Української народної партії. Улітку цього ж року переїхав до Кам`янця-Подільського, де згодом почав викладати геодезію. Брав активну участь у роботі місцевого Українського народного клубу. З увтердженням більшовицької влади залишився  на Поділлі. З 1922 до 1926 рр. працював ректором Кам`янець-Подільського сільськогосподарського інституту. У 1927 р. переїхав до Харкова, де згодом став жертвою політичних репресій.

Улітку 1919 рр. після поразки Західноукраїнської революції до Кам`янця-Подільського разом з УГА та урядом ЗУНР прибуло кілька відомих науковців. Нестор Гаморак, вихідець з відомої греко-католицької родини на Галичині, закінчив з відзнакою  природничий відділ філософського факультету Віденського університету. Брав участь у першій світовій війні, а потім працював в пресовому бюро Державного секретаріату (парламенту) ЗУНР.  З серпня 1919 р. – приват-доцент сільськогосподарського інституту. Автор перших україновних підручників з ботаніки. У 1920-ті роки працював завідувачем кафедри ботаніки в СГІ, заснував у місті ботанічний сад.

У 1931 р. почав працювати професором кафедри фізіології рослин Київського інституту професійної освіти та у відділі фізіології Інституту ботаніки ВУАН. У 1933 р. заарештований каральними органам. Перебував у засланні. А 1 вересня 1937 р. засуджений до розстрілу.

Олександр Мельник, уродженець Тернопільщини, з відзнакою закінчив Дублянську Рільничу Академію. Під час першої світової війни О.Мельник практикував в різних сільськогосподарських та кооперативних установах Австро-Угорщини (в Хорватії та Польщі).

Взяв найактивнішу участь в подіях Листопадовій  революції 1918 р. в Галичині. Зокрема, займався питаннями постачання продовольства до Львова, в зв’язку з чим плідно співпрацював з міністерством продовольства  ЗУНР. Після того як Львів наприкінці листопада 1918 р. зайняли поляки, Державний Секретаріат ЗУНР призначив О.Мельника своїм комісаром по Зборівському повіті. На цій посаді він перебував  до кінця червня 1919 р. Після поразки Західноукраїнської революції переїхав разом з іншими учасниками Листопадової революції до Кам`янця-Подільського.

Спочатку працював завідувачем зоотехнічного бюро Подільської губернської управи. Після її ліквідації польською окупаційної владою, від якої зазнав репресій, О.Мельник був прийнятий у березні 1920 р. деканом сільськогосподарського факультету Кам`янець-Подільського університету С.Бачинським на посаду завідувача фермами факультету. Пізніше О.Мельник почав викладати студентам курси скотарства та молочарства, підготував підручники з цих навчальних дисциплін. Після утвердження радянської влади О.Мельник починає працювати в Кам`янець-Подільському сільськогосподарському інституті (СГІ) завідувачем кафедри загального скотарства та молочарства.

У 1920-і роки О.Мельник очолював зоотехнічну секцію науково-дослідної кафедри, що діяла при СГІ. Займався вивченням якісного складу молока, якісної підготовки кормів, вівчарством.

У грудні 1932 р. О. Мельник бав заарештований, названий керівником націоналістичного осередку „УВО” в Кам`янець-Подільському СГІ та засуджений до п`яти років концтаборів. Помер у квітні 1935 р. в Казахстані.